Кафедральний собор Святої Марії
Кафедральний собор Святої Марії є головною парафіяльною церквою міста Вісбю. У Середні віки він був відомий під назвою "Церква наших дорогих жен" і був побудований для німецьких купців. Собор Св. Марії є єдиною середньовічною церквою, що збереглася до наших днів у всьому Вісбю, і однією з найстаріших будівель у місті. Будівництво церкви було започатковано з ініціативи досить численної німецької католицької громади, яка проживала у Вісбю тогочасно. Оскільки кошти на її зведення збирали з німецьких кораблів, що заходили в гавань, цей процес був не швидким. Під підлогою собору Св. Марії розташовано близько чотирьохсот могил.
Середньовічні стіни та вежі
Середньовічні стіни та вежі Вісбю являють собою міську стіну, що оточує центр міста, розташованого на острові Готланд. Її висота становить 11 футів (приблизно 3,3 метра), а загальна протяжність досягає 3,44 км. Спочатку було збудовано 29 нижніх веж і 22 верхні вежі, але на сьогодні збереглося лише 27 веж. Багато в чому завдяки існуванню цієї міської стіни місто Вісбю було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Найстарішою частиною стіни є оборонна вежа, яка зараз носить ім’я Порохової. Її було збудовано біля входу в гавань міста в 1100-х роках для її оборони - з вершини вежі лучникам з арбалетів було зручно в разі нападу стріляти вниз по човнах, що входили в гавань.
Руїни монастиря Св. Миколая
Руїни монастиря Св. Миколая - усе, що збереглося від домініканського монастиря, закладеного у Вісбю в 1228 р. Монахи добудували його й спорудили готичний собор на честь покровителя моряків і торговців Св. Миколая. Його значну частину зруйнували любецькі війська, які штурмували Вісбю в 1525 р. У період 1929-1990 рр. тут щоліта організовувалися містерії Petrus de Dacia. Вони були названі на честь відомого готландського письменника й містика, який служив настоятелем домініканського монастиря наприкінці XIII ст. Нині серед руїн ставлять музичні та театральні постановки, і кожного літа публіку приваблює Готландський фестиваль камерної музики. Від негоди публіку вкривають залишки даху.