Дворець Дожів
Палац Дожів, він же Палаццо Дукале, - головна архітектурна пам'ятка Венеції та об’єкт готичної архітектури. За часів Венеціанської республіки тут була резиденція дожа - верховного правителя. Тут же вели свої справи інквізиція та таємна поліція республіки, тут же суд вирішував долю злочинців. І покарання вони відбували там саме. Свого часу в казематах Палаццо Дукале перебував у в'язниці один із найвідоміших венеціанців - Джакомо Казанова. До речі, він був чи не єдиним, кому вдалося втекти.
Собор Святого Марка
Поєднання стилів, епох і матеріалів зробило собор Святого Марка унікальним: ні однієї подібної церкви немає ні в усій Італії, ні на всій планеті. Тут і рожевий мармур, і колони різних ордерів, статуї та мозаїки роботи великих майстрів, що зображають сцени з Біблії та житій. Паломництву на користь збагачення собору сприяли хрестові походи - тут знаходяться багато вивезених із далеких земель скарбів. Також тут зберігаються мощі святого, для яких колись (ще в IX столітті) і була зведена базиліка. Собор Святого Марка завжди відігравав найважливішу роль у житті Венеції. Із числа прокураторів собору зазвичай обирали дожа - главу Венеціанської Республіки. А це означає, що державу довіряли людям, яким могли довірити цей храм.
Міст Ріальто
Найвідоміший і найстаріший венеціанський міст до середини XIX століття був єдиною переправою через Гранд-канал. Його дерев’яні попередники не раз руйнувалися та обвалювалися. І лише наприкінці XVI століття було збудовано кам’яний міст Ріальто, який дійшов до наших днів. Його родзинка - криті крамниці, розділені витонченими арками, де вже протягом п’яти століть торгують усякою всячиною: масками, муранським склом, солодощами та сувенірами. Тут завжди повно людей: хтось купує, хтось продає, хтось фотографується, а хтось просто насолоджується видом на Гранд-канал і гондольєрів. Набережні по обидва боки каналу рясніють ресторанчиками, з яких відкривається чудовий краєвид на Ріальто.
Санта-Марія делла Салюте
Влітку 1630 року у Венеції спалахнула епідемія чуми. Італійці, вірні католицькій церкві, стали влаштовувати процесії на порятунок від «чорної смерті». А міська влада дала обітницю Діві Марії, яка вважається покровителькою Венеції, у разі позбавлення від чуми побудувати на її честь величний храм. У 1631 році епідемія припинилася, і розпочалося будівництво собору Santa Maria della Salute (дослівно - «Богоматері-цілительниці»). Архітектор Бальдассаре Лонгена запропонував проєкт розкішного круглого собору, всередині якого має форму корони. І за п’ятдесят років будівництва зміг втілити свій видатний задум цілком і повністю. Внутрішні інтер’єри собору прикрашають картини та розписи Тіціана.
Церква Святого Варнави
Перший камінь цієї церкви було закладено понад 10 століть тому. Але в первозданному вигляді до наших часів вона не дожила. Її неодноразово руйнували, а сучасну будівлю було зведено у XVIII столітті. Церква дуже вдало розташована, і нерідко саме її обирають режисери для зйомок фільмів. Зоряна роль «Святого Варнави» - таємнича бібліотека у фільмі «Індіана Джонс і останній хрестовий похід».
Палаццо Джонні Деппа
Палаццо Дона Санджантоффетти на Гранд Каналі виглядає більш ніж скромно на тлі розкішних Ка Пезаро, де зберігаються роботи Клімта й Родена, та Ка Корнер делла Реджина, де не так давно відкрила свій фонд сучасного мистецтва Міучча Прада. Але тепер він - не менш визначна пам’ятка, ніж вони: минулого року його купив Джонні Депп, закоханий у Венецію після зйомок у фільмі «Турист». Жахливо навіть уявити, що цей будиночок коштує 13 мільйонів доларів!
Палаццо Ка’Пезаро
Мармуровий фасад палаццо Ка'Пезаро звернений у бік Гранд-каналу, його повітряні арки може побачити кожен, хто в’їжджає до Венеції на катері. Ця барокова споруда була зведена в середині XVII століття для знатної венеційської родини Пезаро. Пізніше палаццо переходило до різних власників, а наприкінці XIX століття його остання господиня герцогиня Ла Маса заповідала дім місту. Відтоді в стінах Ка'Пезаро розміщується музей сучасного мистецтва. Є на що подивитися: Кандинський, Шагал, Матісс і знаменита «Юдита II» Клімта. На останньому поверсі розташований Музей мистецтва Сходу, де представлено непогану колекцію зброї, порцеляни, картин і статуеток із Японії, Китаю та Індонезії.