Кафедральний собор Севільї
Найбільший готичний собор у світі зведено на місці мечеті XII століття. Будівництво тривало до 1575 року, що повністю відображає його вигляд, увібравши історію величі країни. У кафедральному соборі 80 капел і гробниця Христофора Колумба, в якій лежать кісточки великого мореплавця, привезені з Куби в кінці XIX століття. Над спорудою височіє 87-метрова дзвіниця - вежа Хіральда, яка багато років тому слугувала мінаретом севільської мечеті. У соборі можна побачити роботи великих севільських скульпторів і художників. У північній частині собору розташований апельсиновий сад із 66 деревами та готичним фонтаном у центрі.
Палац Алькасар
Колись мавританська фортеця, заснована в Х столітті й значно перебудована в XIV столітті, Алькасар вважається одним із найкращих зразків мудехарської архітектури, що за красою можна порівняти з Альгамброю. На знайомство з Алькасаром може піти щонайменше півдня, якщо ви хочете як слід оглянути його численні дворики та зали. Екскурсію можна розпочати з Патіо-де-Леон, дослівно «лев’ячого дворика», де колись містився гарнізон палацу. У наступному дворі - Патіо-де-ла-Монтеріа - обов’язково варто зазирнути до «північної» кімнати, де зберігається унікальна колекція віял з усього світу. У самому серці Алькасара є Патіо-де-лас-Донсельяс, знаменитий своїм таємним садом, який археологи знайшли під мармуровими плитами у 2004 році.
Площа Іспанії
Площа Іспанії є частиною парку Марії Луїзи. Її було збудовано до Іберо-Американської виставки 1929 року за проєктом севільського архітектора Анібала Гонсалеса. Площа розгорнута до річки Гвадалквівір ніби в бік Америки та має напівкруглу форму, що символізує «обійми» Іспанії, звернені до своїх колишніх колоній. Навколо площі розташовані різні державні установи, а вздовж периметра в нішах, прикрашених мозаїкою, представлені всі іспанські провінції. Площа Іспанії кілька разів перетворювалася на знімальний майданчик для режисерів кінохітів. Тут було знято кілька сцен епопеї «Зоряні війни» («Епізод I. Схована загроза» та «Епізод II: Атака клонів»).
Вежа Хіральда
Вежа Хіра́льда - одна з найстаріших споруд Севільї. Збудована наприкінці XII століття за наказом халіфа Абу Югуба Юсуфа (за зразок будівництва було взято мінарет мечеті Кутубія в Марракеші), вона спочатку слугувала мінаретом великої севільської мечеті. Коли місто перейшло до рук Фердинандо III, мечеть стала виконувати функції собору, а згодом була перебудована в готичному стилі. Натомість Хіра́льда перетворилася на дзвіницю, залишаючись важливим символом Севільї. Спочатку вежу прикрашали чотири мідні кулі, які були зруйновані після землетрусу 1365 року. У XVI столітті архітектор Ерман Руїс добудував вежу в стилі іспанського Відродження; також було додано статую Віри з прапором у руках, яка стала флюгером - «хіра́льдильо» (звідси й назва вежі).
Міст Ізабелли II
Кам’яний міст, що перетинає річку Гвадалквівір і з’єднує центр Севільї з районом Тріана, був побудований у 1854 році за проєктом Андреа Овьєдо під час правління Ізабелли II, на честь якої він і отримав свою назву. У народі його прозвали мостом Тріана. Він вважається одним із найбільших мостів Севільї та є одним із головних символів міста. Його довжина - 149 метрів, ширина - 7 метрів.
Фортеця Сан-Хорхе
Фортеця Сан-Хорхе в Середньовіччі була побудована вестготами для захисту міста, а в XV-XVII століттях була центром інквізиції в Іспанії. Тисячі чоловіків і жінок томилися в стінах фортеці-тюрми та зазнавали тортур. Сьогодні в фортеці розміщується музей інквізиції. Про темне минуле католицької церкви розповідають різні інсталяції та мультимедіа. Варто обов’язково подивитися зворушливе відео про молоду жінку, яка готувала ліки з різних трав, була неправдиво звинувачена в чаклунстві та засуджена до спалення. Із руїн замку відкривається вид на річку Гвадалквівір.
