Собор Успіння Пресвятої Діви Марії
У храмі розміщені мощі святих Еметерія та Селедонія, які є покровителями міста, і могила Марселіно Менендеса-і-Пелайо. Збудовано в готичному стилі. Початок будівництва нижньої церкви датують XII століттям. Будівництво верхньої частини Сантандерського собору велося з кінця XII століття й завершилося на початку XIV століття, коли був побудований клуатр із традиційним колодязем у центрі. У XVI та XVII століттях храм також неодноразово розширювали, у цей час були збудовані численні каплиці. Наприкінці XIX - середині XX століття собор неодноразово руйнувався: спочатку через вибух динаміту на борту корабля Кабо Мачічако (1983), а потім через пожежу 1941 року, коли храм так сильно постраждав, що його відновлювали майже десять років - з 1942 по 1953 рік.
Церква Найсвятішого Серця Ісуса
Церкву було відкрито 16 лютого 1890 року, тоді як вежа з’явилася трохи пізніше, у період між 1901-1903 роками. Храм побудовано за проєктом архітектора Хосе Марія Бастерри. Церква спланована у вигляді латинського хреста, розміром 41 метр завдовжки та 21 завширшки, висота центрального нефу дорівнює 20 метрам, бокових - 12. Зводи підтримують дванадцять опор за кількістю апостолів. Внутрішнім оздобленням храму керував Михель Кастельянос, скульптор, якому й належить авторство пам’ятника Серця Христового, що знаходиться біля входу в храм. Вражає також і розпис церкви, автором якого є німецький художник Енріке Іммеммкамп.