Санкт-Петербург, Росія

Порт заходу

Санкт-Петербург, Росія

Опис: Санкт-Петербург, Росія

Санкт-Петербург - місто федерального значення Російської Федерації, адміністративний центр Північно-Західного федерального округу та Ленінградської області. Розташований на північному заході Російської Федерації, на узбережжі Фінської затоки та в гирлі річки Неви. У Санкт-Петербурзі знаходяться Конституційний Суд Російської Федерації, Геральдична рада при Президенті Російської Федерації, органи влади Ленінградської області, Міжпарламентська асамблея країн СНД. У місті також розміщені Головне командування Військово-морського флоту та штаб Західного військового округу Збройних сил Росії.

Культурна столиця Росії, північна Венеція, дітище Петра - так часто називають Санкт-Петербург, друге за величиною місто нашої неосяжної з населенням у 4,8 млн людей. Декілька міст світу можуть похвалитися таким количеством визначних місць, музейних колекцій, оперних і драматичних театрів, маєтків та палаців, парків і пам’ятників. Літературна та музична спадщина Пітера не менш видатна - кількість письменників, поетів і композиторів, що натхненно творили на його туманних берегах, вражає навіть найсміливішу уяву. Поряд із Парижем, Римом і Венецією Санкт-Петербург входить до списку ЮНЕСКО як місто, в якому під патронатом взято весь історичний центр. Окрім іншого, тут є храми 42 конфесій, включно з дивовижною мечеттю з фарфоровим куполом, єдиним у Європі буддійським монастирем та однією з найкрасивіших капел Мальтійського ордену. А ще Санкт-Петербург - це «місто мостів». Шістдесят вісім річок, каналів і проток перетинають місто в різних напрямках, утворюючи на його території сорок два острови. Зараз у Петербурзі та його передмістях налічується 580 мостів, зокрема 20 розвідних.

Та всі описи Пітера - не головне. Атмосфера - ось що вирізняє це місто. Особлива атмосфера. Часто ті, хто приїжджає, можуть почути такі слова: відкрийте своє серце місту, і воно відкриється для вас та увійде у ваше серце назавжди. І якщо це станеться - коли б ви не приїхали до Петербурга, у який би час не опинилися тут - в дощ чи в палючий спекотний зной, у сляьь чи в морози - місто завжди прийме вас, як рідну дитину, зігріє своїм диханням, заспокоїть душу та вселить надію. Так і є.

Клімат

Клімат Петербурга - помірний, перехідний від помірно-континентального до помірно-морського. Такий тип клімату пояснюється географічним положенням і атмосферною циркуляцією, характерною для Ленінградської області. Це зумовлено порівняно невеликою кількістю сонячного тепла, що надходить на земну поверхню та в атмосферу. Сумарний притік сонячної радіації тут у 1,5 раза менший, ніж на півдні України, і вдвічі менший, ніж у Середній Азії. За рік у Санкт-Петербурзі в середньому буває 62 сонячних дні. Тому протягом більшої частини року переважають дні з хмарною похмурою погодою та розсіяним освітленням.

Тривалість дня в Санкт-Петербурзі змінюється від 5 годин 51 хвилини 22 грудня до 18 годин 50 хвилин 22 червня. У місті спостерігаються так звані Білі ночі (прийнято вважати, що вони настають 25-26 травня і закінчуються 16-17 липня), коли сонце заходить за горизонт не більш ніж на 9° і вечірні сутінки практично зливаються з ранковими. Загалом тривалість білих ночей - понад 50 днів. Річна амплітуда сум прямої сонячної радіації на горизонтальну поверхню при ясному небі становить від 25 МДж/м² у грудні до 686 МДж/м² у червні. Хмарність зменшує в середньому за рік надходження сумарної сонячної радіації на 21%, а прямої сонячної радіації - на 60%. Середньорічна сумарна радіація - 3156 МДж/м².

Для міста характерна часта зміна повітряних мас, зумовлена значною мірою циклонічною діяльністю. Влітку переважають західні та північно-західні вітри, взимку - західні та південно-західні. Петербурзькі метеостанції мають дані з 1722 року. Найвища температура, зафіксована в Санкт-Петербурзі за весь період спостережень, - +37,1 °C, а найнижча −35,9 °C.

Розташування на мапі

Пам'ятки

Собор Спаса-на-Крові

Собор Спаса-на-Крові

Собор Воскресення Христового на Крові зведено на тому самому місці, де в результаті замаху був смертельно поранений Олександр II. 1 березня 1881 року народоволець Ігнатій Гриневицький кинув під ноги імператору бомбу. Це сталося на набережній Катерининського каналу, коли «цар-визволитель» повертався з Михайлівського палацу. Одні порівнюють Спас-на-Крові із Собором Василя Блаженного, інші вважають, що п’ятиглавий монумент схожий на терем у дусі Торжка чи Ярославля: рясно декорований мозаїкою та каменем, із кольоровими куполами в емалі й позолоті. Внутрішнє оздоблення повністю виконано в мозаїчному стилі: це одна з найбільших колекцій мозаїки в Європі. Місце, де був убитий цар, може побачити кожен - ту частину бруківки збережено й обнесено огорожею.

Ісаакіївський собор

Ісаакіївський собор

Затиснутий між сусідніми вулицями, Ісаакій завжди з’являється в полі зору раптом. Лише що ви йшли Малой Морською, і раптом вас осліплює сяйво золотого купола, що увінчує собор. Купол, на який пішло понад 100 кг золота, захистив будівлю під час Другої світової: німці використовували його як орієнтир, тому собор - а з ним і величезна колекція цінностей - вціліли під час бомбардувань. Внутрішнє оздоблення храму - суцільне позолочення та камінь: лазурит, малахіт, рідкісні породи мармуру. Вражає купольний розпис, що відтворює біблійні сцени. Ну й головне, заради чого зазвичай приходять в Ісаакій - це його високий колонний ряд. Піднявшись вузькими гвинтовими сходами, ви опиняєтесь на висоті 43 метри: це найкращий оглядовий майданчик у всьому Петербурзі.

Казанський собор

Казанський собор

Кам’яна громада Казанського собору - перше, що зустрічає гостей міста, які виходять зі станції метро «Невський проспект». На відміну від інших храмів Петербурга, він виглядає суворим і похмурим - під стати своїй ролі в історії. Собор названо на честь ікони Казанської Божої Матері, що колись належала Івану Грозному; вважається, що вона є покровителькою російських воїнів. Коли Казанський собор було збудовано, ікону перевезли до нього з Москви. У 1812 році від стін собору солдати вирушали на війну з Наполеоном. У соборі похований Михайло Кутузов, головнокомандувач російським військом у тій війні з французами.

Палацовий міст

Палацовий міст

Один із головних мостів Санкт-Петербурга та його символ, який часто можна побачити на листівках. Палацовий міст з’єднує центральну частину міста та Василівський острів. Його й досі розводять, тож у нічні години запізнілі та безтурботні громадяни й досі, як майже сто років тому, змушені чекати на ранок, щоб повернутися додому.

Що подивитись

Ермітаж

Ермітаж

Назва цього велетенського музейного комплексу, як не дивно, перекладається як «усамітнений куточок». Його історія й справді почалася з невеликої приватної колекції Катерини II, але за два з половиною століття музей розрісся до одного з найбільших у світі. Щоб ретельно вивчити всі його зали, знадобиться не один тиждень. Комплекс Ермітажу складається з кількох будівель, розташованих поруч одна з одною на Двірцевій набережній. Зимовий палац - центр музею. У Маломі Ермітажі серед інших багатств можна побачити годинник «Павич» роботи лондонського майстра Кокса: у визначений час позолочені павич, півень і сова не лише переконливо співають, а й рухаються, як справжні. Новий Ермітаж знаменитий скульптурами атлантів, які тримають на своїх плечах могутній кам’яний портик.

Канал Грибоєдова

Канал Грибоєдова

Канал Грибоєдова - сам по собі маршрут Пітером, що перетинає майже половину міста: від центру й аж майже до самого Фінської затоки. Прогулянка ним на маленькому човнику - неймовірне задоволення: тут кожна будівля - це пам’ятка. Наприклад, у будинку №69 жив Гоголь, а в будинку №61 - Достоєвський. До речі, останній оселив тут і своїх персонажів. Однією з головних окрас каналу є два десятки його мостів. Банківський міст із грифонами - крилатими левами - розташований навпроти колишнього Асигнаційного банку (будинки №30-32). Лев’ячий міст знаходиться неподалік від Театральної площі. Цікаві також Демидів міст із його дивовижною, майже ювелірною ґратчастою конструкцією, і унікальний водний перетин каналу Грибоєдова з Крюковим каналом.

Петропавлівська фортеця

Петропавлівська фортеця

Це й є серце Пітера, споруда, з якої почалося будівництво міста. Шість бастіонів фортеці названі на честь сподвижників Петра I, які керували їхньою побудовою. Розташовані симетрично, вони найкраще виглядають із неба. Фортеця ніколи не брала участі в боях, зате слугувала політичною тюрмою; сюди потрапляли без рішення суду, а лише за царським наказом. І зараз у Трубецькому бастіоні розташований музей-#в’язниця. Інші цікаві місця на території фортеці - Петропавлівський собор, Ботний будиночок і Монетний двір, де до кінця XX століття карбували абсолютно всі російські монети. Ще тут знаходиться знаменита гармата, яка з незапам’ятних часів палить рівно в південь, відзначаючи час.

Невський проспект

Невський проспект

Головна магістраль міста - місце не для мізантропів: тут увесь день не припиняється рух. Це зменшена модель міста, яка об’єднує в собі розкіш і непарадна виворітна сторона. Починаючись у Дворцовій площі й перетинаючи канал Грибоєдова, Мийку та Фонтанку, вона по черзі демонструє собори, бутики, шикарні готелі та крамниці, заповнені сувенірами з хохломи. У колишній будівлі компанії «Зінгер» - із скляним глобусом - розташований «Дім книги», одне з головних культурних місць у Пітері. Поруч - «Гостиний двір» і «Пассаж», старі добрі універмаги, які безроздільно володіли думками модниць у радянські часи. Цікаві статуї, що стоять на тротуарі, запрошують до музеїв шоколаду та воскових фігур.

Кунсткамера

Кунсткамера

Петербурзький музей антропології та етнографії називається, як і в старі часи, Кунсткамерою - тобто «кабінетом рідкостей». Ідея створення Кунсткамери належить Петрові I, який в одній із закордонних поїздок побачив подібні зібрання в Голландії. За нього й почали збирати колекцію предметів побуту з різних куточків світу. У музеї є і самурайські обладунки, і знаряддя праці африканських племен, і монгольська юрта. Однак насамперед Кунсткамера відома своєю колекцією «уродців» - анатомічних відхилень. Вони з’явилися в той самий час, за Петра, і демонструвалися народу з метою просвітництва.

Літній сад

Літній сад

Рядки Ахматової про найкращу у світі з оград - не просто данина улюбленому місту, а очевидна істина: ґратка Літнього саду - кований мереживний виріб із позолотою, що спирається на гранітні колони, - одна з найкрасивіших не лише в Пітері, а й у всьому світі. Літній сад був запланований Петром I як місце, де пристойні міщани можуть культурно відпочити. На початку XVIII століття в саду розташовувалися пташники, оранжереї та фонтани. Творці саду наповнили його скульптурами, спеціально привезеними з Італії - деякі й досі знаходяться тут, мужньо переносячи суворий клімат, інші - замінені копіями. Сьогодні Літній сад і надалі лишається одним із найкращих місць для прогулянок, особливо в сонячні дні бабиного літа.

Рекомендовані екскурсії

Оглядова екскурсія по Петербургу

Оглядова екскурсія по Петербургу

Ви побачите всі головні пам’ятки, завдяки яким місто зарекомендувало себе як музей під відкритим небом: Ермітаж і Дворцова площа, Ісаакіївський собор, Адміралтейство, Мідний вершник, Стрілка Васильєвського острова, Петропавлівська фортеця, Невський проспект, Казанський собор, Спас-на-Крові... насолодіться гармонією Північної столиці та зробите гарні фотографії!

Петергоф. Столиця фонтанів

Петергоф. Столиця фонтанів

Екскурсія розпочнеться уже дорогою - шлях у Петергоф пролягає Старою Петергофською дорогою, парадним виїздом із столиці до заміської резиденції царя, яка й досі багата на пам’ятки архітектури, історії, дворцово-паркові ансамблі XVIII-XIX ст. Це садиби великих князів, синів Миколи I, Шереметевих, Наришкіних, Є.Р.Дашкової тощо. У Нижньому парку Петергофа розташовано кілька художньо завершених архітектурно-паркових ансамблів, кожен з яких включає палац, партери, фонтани та так звані господарські куточки. Центральний ансамбль - Великий палац із каскадом, каналом і квітниками, «Велика оранжерея» з плодовим садом і парниками, палац Монплезир із садом і теплицями «для кухонних трав», палац Марлі з городами, садами та рибними ставками. Монплезир - улюблений палац Петра I. Саме Петро I визначив місцезнаходження палацу: він розташований за кілька кроків від бентежних хвиль Фінської затоки, а також задав внутрішнє планування та деякі елементи декоративного оздоблення. Якщо душею Петергофа є його чудові фонтани, то серцем Петергофа по праву можна назвати палац «Монплезир».

З більш детальним переліком екскурсій та їхніми цінами ви можете ознайомитися після бронювання круїзу у своєму «Особистому кабінеті клієнта».