Кафедральний собор Святого Матвія
За легендою під час будівництва собору були знову виявлені мощі Святого апостола Матфея, тож і весь храм присвятили йому. Поховання апостола знаходиться в підземній крипті собору. Фасад собору прикрашають незвичайні бронзові двері, зроблені в Константинополі в 1099 році. На 54 пластинах зображені різні святі та сцени з життя Христа. Перед входом до собору розташований квадрипортик - своєрідний внутрішній дворик, обрамлений колонадою. Колони в цій колоннаді - римські, а в декорі всього портика чітко простежується вплив ісламського мистецтва.
Акведук Салерно
Акведук був побудований у VII - IX століттях для постачання водою монастиря святого Бенедикта. Згодом було зроблено підземний водовідвід до монастиря П’янтанова. У народі ажурні арки давнього акведука називали Ponti del Diavolo - «мости Диявола». Ця назва пов’язана з ім’ям чаклуна П’єтро Барліаріо, який нібито збудував грандіозну споруду всього за одну ніч. Відтоді забобонні містяни вважають поганою прикметою пройти під аркою в темний час доби. Акведук вважався гордістю місцевих інженерів: у його аркадах вперше були використані стрілчасті арки, що спиралися на масивні пілстри. Сьогодні від цієї споруди залишилися розрізнені, але численні й дуже мальовничі руїни.
Замок Арахіса
Вже майже півтори тисячі років ця неприступна фортеця захищає підступи до Салерно на вершині пагорба Монте Бонаді. Цю систему укріплень у VIII столітті побудував лангобардський правитель Арехис II, на честь якого й назвали замок. До речі, його жодного разу не завойовували в ході битв. Лише одного разу, в XI столітті, один із лангобардських королів сам здав його норманнам після тривалої облоги. У XX столітті замок Арехиса пережив руйнівну повінь і повну реставрацію, тож тепер у його залах розміщується Археологічний музей з непоганою колекцією середньовічної зброї та інших артефактів. Але здебільшого гості Салерно піднімаються сюди за захопливими видами на околиці.