Кафедральний собор Се
Величний свинцево-сірий кафедральний собор - Се - розташований на самій вершині пагорба. Його було збудовано в XII столітті як церкву-фортецю. Згодом собор так багато разів перебудовували, що він втратив сліди єдиного стилю. Вік собору видають його дзвіниці, які й надають йому вигляду фортеці. Збереглася романська троянда на фасаді, а сам портал належить до XVIII століття. Зовнішню вкриту галерею в стилі бароко приписують Ніколо Назоні. Мрачний інтер’єр було модернізовано у XVII-XVIII століттях. Найдорожчим об’єктом собору є бароковий вівтар невеликої капели, на спорудження якого пішло 800 кілограмів срібла. Ще більше вражає невеликий готичний внутрішній дворик (клауструм) XIV століття з прекрасними азулежу в стилі рококо.
Церква Сан-Франсишку
Церкву Сан-Франсишку було побудовано приблизно 1400 року в готичному стилі. Вражає вона, насамперед, своїм бароковим інтер’єром XVII-XVIII століть і, ймовірно, є найкрасивішою в Порту: усередині вона рясно оздоблена позолоченим дерев’яним різьбленням. На позолочення вівтаря, колон, різьблених прикрас пішло 370 кілограмів золота. Особливо вражає вівтар і зокрема знамените «Дерево Єссея», що являє собою скульптурне родовідне дерево Христа. Також можна відвідати катакомби та оглянути скарби монастиря, який було зруйновано в 1832 році.
Каплиця Алмаш
Найцікавіше в цій каплиці - азулежуш, керамічна плитка у білого-голубій гамі, якою викладено її зовнішні стіни. На величезних панно з керамічної плитки зображено сцени з життя святого Франциска Ассизького та святої Катерини - святих, яким присвячено цю каплицю. Усередині каплиці варто звернути увагу на вівтар у неокласичному стилі, а також на картини на релігійну тематику. Каплицю Алмаш було побудовано у XVIII столітті. А ось азулежуш повністю прикрасили її стіни у 1929 році.
Єпископський палац
Палац розташований неподалік від Кафедрального собору та цікавий своїми архітектурними особливостями, що успішно поєднують два стилі: бароко і рококо. Вирізняючись своїм шестидесятиметровим фасадом і бароковою архітектурою, він ніби висить над ярусами різноманітних будинків і будиночків. Як і собор, він був збудований у XII столітті, а його розміри відображають роль єпископа в Порту того часу. Від первісного романського стилю збереглися лише відгомони в стилістиці вікон та інших елементах фасаду. Згодом палац неодноразово перебудовували й оновлювали, а наймасштабнішу реконструкцію здійснили за єпископа Луїша Піреша.
Палац Болса
Палац Болса - це Фондова біржа, а також місце, куди можна прийти, щоб помилуватися палацовими інтер’єрами, створеними місцевим архітектором Жоакімом да Коста Ліма Хуніор на середину XIX століття для звичайних комерсантів. Зараз це - свого роду музей, де експонати: різні скульптури, фрески, картини, меблі, посуд та інші спеціально підібрані й уміло вписані в інтер’єри залів. Так, найбільш привабливо виглядають Арабська зала із золотими арабесками, Дворик Націй під восьмикутним скляним куполом, зал Трибуналу, зал Зібрання, Золотий зал і сходи з граніту та мармуру.
