Кіжі, Росія

Церква Преображення Господнього

Головна «родзинка» Преображенської церкви - оперізувальний її хоровод із двадцяти двох різновеликих главок, які й формують добре впізнаваний по всьому світу вигляд Кіжів. Легенда приписує авторство Преображенської церкви якомусь майстрові Нестору, який після її спорудження кинув свій сокир у води Онезького озера зі словами «Ніколи не було, ніколи не буде». Ще один поширений міф твердить, що Преображенська церква була зведена без єдиного цвяха. Частка правди в цьому є: у зрубі церкви справді немає цвяхів, їх використовували лише в знаменитих куполах. Завдяки властивостям осики залежно від освітленості «ламані» главки можуть ставати сріблястими, сталевими й навіть рожевими.

Каплиця Архангела Михаїла

З’явилася каплиця Архангела Михаїла наприкінці XVII століття в селі Лелікозеро Спасо-Кижського погоста, а в 1961 році її перевезли на острів Кіжі. Це не просто буденний молитовний дім із маленького північного села: творці каплиці явно намагалися зробити її не лише функціонально придатною, а й зовні привабливою, ошатною. У каплиці Архангела Михаїла дивом збереглися іконостас і розписане стельове перекриття - так зване «небо», що досить поширене на Руській Півночі. Унікальні стельові ікони, як і іконостас, є ровесниками самої каплиці. Вашу увагу приверне й тутешня дзвіниця, адже саме в каплиці Архангела Михаїла туристам демонструють дзвінкові передзвони.

Церква Воскресіння Лазаря

Церква Воскресіння Лазаря - найстаріший із збережених дерев’яних храмів і одна з найшанованіших святинь російської Півночі. Вік церкви налічує понад шість століть. Заснована у другій половині XIV століття в складі Муромського монастиря, церква Воскресіння Лазаря стала свідчицею багатьох визначальних для нашої країни подій, пережила період розквіту монастиря, сільгоспкомуни та повне запустіння, доки в середині минулого століття не була перевезена на острів Кижи. За переказами, її збудував преподобний Лазар Муромський, шанований святий, і дуже швидко церква набула слави «чудодійної цілительки від недуг».

Церква Покрови Богородиці

Церква Покрови Богородиці - єдина діюча церква та «архітектурне ехо» Кіжського погосту. Перед творцями Покровської церкви стояло непросте завдання: новий храм мав бути не менш досконалим, ніж розташована неподалік красуня Преображенська церква, але водночас не затамувати її. І зодчим це вдалося: за всього свого величного вигляду Покровська церква має явно підпорядкований характер і перекликається із знаменитою сусідкою. Вона також багатоглава - її вінчає «корона» з дев’яти куполів. Навіщо ж потрібно було будувати поруч дві церкви? Відповідь проста: Преображенська - літня нез опалювана церква, а Покровська - зимова тепла. Творцям останньої довелося думати про збереження тепла, тож Покровська церква нижча і менша.

Вітряний млин

Не помітити цю красуню з вісьмома крилами на острові складно - вона як магніт притягує найюніших гостей музею-заповідника «Кіжи», більшість яких до того бачили дерев’яні млини лише на картинках у книгах. Незважаючи на свій казковий вигляд, вітряний млин є одним із найновіших експонатів колекції Кіжів - його збудували в 1928 році. До речі, й сьогодні він не лише слугує для створення билинного антуражу Кіжів, але й може використовуватися за своїм прямим призначенням. Вітряний млин - далеко не єдина господарська споруда в Кіжах (поруч розташовані риги, амбари та лазні), але, мабуть, саме він є найпопулярнішим і найфотогенічнішим об’єктом.

Будинок Ошева

Дім Ошевнева - незвичайний будинок-комплекс, який пропонує поринути в атмосферу побуту заможного селянина XIX століття. Цей будинок, зведений родиною селянина Ошевнева в 1876 році, демонструє характерний для російської Півночі (і незвичний для решти частини Росії) тип будівель, що поєднують житлову та господарські частини. Це так званий будинок-«кошель», або будинок-комплекс, де мешканцям не потрібно було виходити на вулицю, щоб упоратися по господарству: під одним дахом знаходилися і хата, і стайня, і сарай. Обов’язково завітайте на демонстрацію традиційних ремесел селян Заонежжя, яку в будинку Ошевнева влаштовують співробітники музею-заповідника «Кижи»: тут ви дізнаєтеся, наприклад, як виготовляють намиста-жгути або осиковий ґонтовий леміш.

Село Ямка

Село Ямка - одне з двох історичних сіл острова Кіжі, що дійшли до наших днів. Колись на цьому невеликому острові існувало аж 14 сіл. Серед них була й Ямка. Село поступово втрачало населення, поки не стало музейним експонатом. Поряд із «аборигенними» будинками, сюди з різних заонезьких сіл були перевезені численні житлові та господарські споруди, зокрема амбари, риги, стайні, кузні та млини. Усі разом вони формують неповторний вигляд типовoго заонезького села. Унікальність цього музейного зібрання в тому, що його будівлі не є законсервованими етнографічними експонатами, а використовуються за своїм прямим призначенням. У будинках тут живуть люди.

Острів-музей Кижі

1 січня 1966 року на базі архітектурного ансамблю Кижського погосту було засновано Державний історико-архітектурний музей «Кіжі», куди, крім існуючих на своїх первісних місцях споруд, було звезено велику кількість каплиць, будинків і господарських будівель із Заонежжя та інших регіонів Карелії. Російську Північ по праву називають скарбницею дерев’яного зодчества. Ніде більше не можна побачити такого розмаху будівельної фантазії й такого багатства форм. Коли ще здалеку над сірою гладдю північних вод виникає казкове місто-храм, мимоволі згадується легендарний Китеж. Це і архітектура, і поезія, і музика, злиті воєдино. Зігрітися й попити гарячого чая з пирогами можна в «чайній-читальні», де вас познайомлять із традиціями чаяпиття.

З більш докладним переліком екскурсій і цінами на них ви можете ознайомитися після бронювання круїзу у своєму «Особистому кабінеті клієнта».