Преторійський палац
Багатоярусний палац із зовнішнім сходовим маршем і двома крилами, які своїм зовнішнім виглядом нагадують вежі, - найбільш визначна світська споруда в місті. Фасад будівлі в стилі пізньої готики та унікальне оздоблення внутрішніх кімнат вводять палац до переліку найкращих зразків світської архітектури Словенії того періоду. Палац було збудовано з двох старовинних будинків у середині XIII століття. У другій половині XIII століття будинки були з’єднані лоджією, після чого кілька разів перебудовувалися, тож у підсумку фінальний варіант споруди відрізнявся стилем венеційської готики. Між двома крилами-вежами розташований потужний фасад із багатьма , сходовим маршем і балконом, розташованим над аркою.
Палац Белґрамоні-Такко
Палац Белграмоні-Такко був побудований у XVII столітті й вважається одним із найкрасивіших барокових палаців у Копері. Після Першої світової війни тут розміщувався міський музей історії та мистецтв. Сьогодні тут знаходиться регіональний музей, експозиція якого присвячена цінній культурній спадщині північної Істрії - від найдавніших часів і до сьогоднішніх днів. Назва палацу є складеною з двох частин, тому що колись палац був програний в азартній грі представником родини Белграмоні та перейшов у власність родини Такко. Після того, як останній представник родини Такко помер, не залишивши спадкоємця, будівлю почав використовувати муніципалітет для проведення культурних заходів.
Міська дзвіниця
Якщо ви подолаєте сходовий прольот у 204 сходинки, зможете насолодитися величним видом на місто та околиці з вершини дзвіниці. Загальна висота вежі становить 54 метри, оглядовий майданчик розташований на висоті 43 метри. Колись дзвіниця була частиною римських укріплень. У XV-XVII ст. вежу було перебудовано на дзвіницю, яку використовували в літургійних процесіях.
Особняк Карпаччо
Легенда гласить, що тут колись жив відомий венеційський художник Вітторе Карпаччо, але насправді тут жив лише його син Бенедетто в першій половині XVI століття. Особняк Карпаччо являє собою винятково красивий зразок готичної архітектури XIV століття. Справжній вигляд будівлі був сформований під час реставраційних робіт 1935 і 1955 рр.