Гранд-Плас
Гранд-Плас - це центральна площа середньовічного Брюсселя, тому кожен будинок стоїть тут не просто так. Найголовніша будівля - ратуша. Вона ж до того є і найстарішою, збереженою з XV століття. У середні віки всі цехи та гільдії намагалися розмістити свої представництва ближче до міської верхівки - так і утворилися будинок Пекарів, будинок Мішок, будинок Лебідь, будинок Звезда. На кожному будинку є символ, що позначає, яким саме ремеслом у ньому займалися. Поруч із ратушею раніше знаходився будинок Короля. Нині там - Міський музей Брюсселя, який розповідає історію міста.
Скульптура хлопчика, що мочиться
На запитання, чому хлопчика було удостоєно такої честі, існує кілька варіантів відповіді. Найвідоміший каже про те, що таким чином малюк врятував місто від пожежі. Найворушливіша історія розповідає про батька, який втратив свого сина. Після тривалих пошуків він знайшов його писаючим якраз у тому місці, де зараз розташований фонтан. Його встановлення було знаком подяки долі за порятунок сина. Ну а де хлопчик, там і дівчинка, теж писаюча, - символ жіночої рівноправності (з’явилася неподалік у 1985 г.). Якщо дітей вам буде мало, то є ще писаюча собачка. Безпородний пес, за задумом скульптора Тома Францена, є символом об’єднання різних культур у Брюсселі. Загалом, тепер усі рівні й щасливі.
Церква Богоматері на Саблоні
Перша каплиця на цьому місці з’явилася в 1304 році. Ініціатором будівництва була Гільдія арбалетників, яка пожертвувала на неї кошти. Популярність каплиці багаторазово зросла після того, як побожна пані Беатрис Сотникс викрала в одному з храмів Антверпена статую Мадонни та принесла її до цієї каплиці. Оскільки вона робила все це за повелінням Богородиці, яка їй являлася, інтерес до викраденої статуї сильно збільшився, і безліч паломників протоптали ґрунтовиту стежку до скромної церковці. У результаті Гільдія арбалетників ухвалила рішення звести замість каплиці красивий готичний храм. Церква на Саблоні є однією з найкрасивіших і найзатишніших готичних церков у Брюсселі та є справжнім прикладом Брабантської готики.
Лакенський палац
Лакенський палац - справжня резиденція бельгійських монархів. У замку в Лакені монарша родина живе цілий рік, за винятком тих тижнів, коли вирушає візитами до сусідніх держав. Палац у Лакені вважається унікальною пам’яткою архітектури. Побудований наприкінці XVIII століття, він багато разів переходив із рук у руки. Влада в Бельгії змінювалася постійно. Але коли, нарешті, вона таки опинилася в руках бельгійських монархів, вони із задоволенням оселилися в Лакені. Офіційного статусу резиденції палац набув лише на початку XX століття. Тоді ж у парку розбили чудової краси оранжереї. Сюди варто прийти якомога раніше вранці, коли стежинки ще не переповнені туристами з фотоапаратами.
Будинок короля
Це мовби сплетена з мережив будівля на Гранд-Плас є рекордсменом із зміненням своїх обрисів і призначень. Спочатку її було зведено в XIII столітті і вона служила складом для пекарів. Із хлібного складу під назвою «Хлібні ряди» дім перетворився на тюрму, а потім на податкову службу герцога Брабантського. А ще згодом - на житловий будинок герцогів, правителів Брабанта. І його стали називати Домом герцога. Коли французи на чолі з Наполеоном завоювали Брюссель, Дом герцога перейменували на Дом народу. А оскільки керманичі бельгійської столиці - губернатори-іноземці - нерідко користувалися королівськими привілеями, виконуючи відповідні функції, Дом народу перетворився на Дом короля, хоча жодного короля тут не було й близько.