Ворота Кайо
Ворота Кайо слугували головним входом до міста з XV століття. Колись вони вели до палацу, в якому містився парламент. У XIX столітті будівлю, що не підлягала відновленню після низки пожеж, розібрали, а на її місці облаштували Дворцову площу. Ворота побудовані на честь перемоги, яку Карл VIII здобув над італійцями в битві при Форново. З архітектурної точки зору, це пам’ятка перехідного періоду від готики до ренесансу. Зубці по всьому периметру споруди, ґратки, слухові вікна та бійниці видають його оборонний характер, успадкований з епохи Середньовіччя. Водночас декоративні арки над вікнами, покрівля з елегантними вежечками, а також навіс над нішами вказують на стиль, властивий епосі Відродження.
Біржова площа
Торжественно відкрита у 1749 році, площа вважається символом процвітання міста. Спочатку, слугуючи своєрідним розкішним обрамленням для кінної статуї Людовика XV, вона була Королівською. Під час Французької революції монумент зник, і площа стала носити горде ім’я Свободи. За Наполеона I вона перетворилася на Імператорську, а під час Реставрації знову стала Королівською. В 1848 році, з падінням Луї-Філіппа I, площа отримала свою нинішню назву - Біржова. Найяскравіше враження на туристів справляє так зване водне дзеркало. На пласкій поверхні площі розлита вода, і якщо стати спиною до річки та дивитися на площу, то вона відображається на водній гладіні, як у дзеркалі.
Базиліка Сен-Мішель
Базиліка Сен-Мішель - одна з головних католицьких святинь Бордо. Збудована в XIV-XVI столітті в стилі полум’яної готики. Кожна з 17 каплиць бічних нефів присвячена певному братству або цеховій організації. Більшість вітражів базиліки належить до XVI, XIX і XX століть. Найстаріший із них - «Дерево Єссея». 115-метрова дзвіниця храму вважається найвищою на півдні Франції. Вона стоїть окремо від храму, обрамлена контрфорсами та вежечками. З 1846 року храм визнано історичною пам’яткою, а в 1998 році його було включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як точку на Пуі паломництва в Сантьяго-де-Компостела.
Кафедральний собор святого Андрія
Кафедральний собор святого Андрія Первозванного, розташований на Place Pey-Berland, є головною християнською святинею Бордо. Його збудовано на місці ранньохристиянських храмів. У період з XII по XVI століття храм неодноразово перебудовували, і в підсумку він став готичним. У 1137 році тут було укладено шлюб між п’ятнадцятирічною Елеонорою Аквітанською та майбутнім королем франків Людовіком VII. З 1998 року собор включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як храм на Шляху паломництва до Сантьяго-де-Компостела. Усередині зберігається безліч творів мистецтва, зокрема живопис XIV-XVII століть, скульптура XIV-XX століть, астрономічний годинник 1782 року.
Площа Кінконс
Головна площа Бордо з’явилася в місті на початку XIX століття на місці замку Тромпетт, побудованого у XV столітті Карлом VII. Спочатку вона носила ім’я Людовика XVI, потім Луї-Філіпа, а після Французької революції отримала нинішню назву, що походить від висаджених навколо неї в шаховому порядку дерев («en quinconces» у перекладі з французької означає «в шаховому порядку»). Площа Кінконс вважається найбільшою у Франції. З 1854 року тут регулярно проводяться карнавали, концерти та інші розважальні заходи. Двічі на рік (останні три тижні жовтня та перші три тижні березня) на ній розгортається ярмарок.