Історичний центр Альгеро
Серед брукованих вуличок старого міста з його величним бастіоном, середньовічними баштами та палацами виразно чути відлуння каталонського минулого Альгеро й сигнали блискучого сьогодення модного курорту. Давні фортифікаційні стіни, з яких відкривається чудовий краєвид на море та порт, сьогодні перетворилися на одне з найпопулярніших місць для прогулянок і розваг у місті. Центральна площа Пьяцца Сулис - історичне місце зустрічі для шанувальників нічного життя Альгеро. Поруч із Пьяцца Чивика, серед старовинних палаців у лабіринті провулків історичного центру, розташовані найексклюзивніші бутіки та магазини Альгеро.
Кріпосні стіни та вежі
Кріпосні стіни Альгеро були зведені в 1102 році за указом правителів Генуї, родини Доріа, яка захопила це місто на Сардинії. Стіни захищали місто з моря і суші. У 1353 році фортеця разом із містом перейшла в руки Арагонських королів, які зміцнювали своє нове придбання, і робили це на славу. На доказ - стіни стоять тут і донині, прямо біля самої кромки моря. Окрім стін, збереглося безліч веж: вежа Сан-Джованні, вежа Суліс, Torre di Porta Terra та інші. Стіни й вежі можна оглянути, гуляючи променадом Альгеро.
Кафедральний собор
Присвячений Святій Діві Марії, головний собор Альгеро було зведено в 1567 році на місці старої церкви, яку називали del Vergine (тобто присвячену Діві), маючи на увазі, знову ж таки, Богородицю. Примітний стиль, у якому побудовано собор, - пізня готика. Також цікава дзвіниця, побудована в стилі каталонської готики. У літні місяці на дзвіницю можна забратися та оглянути з неї мальовничі околиці й черепичні дахи історичного центру.
Церква Сан-Мікеле
Церква Сан-Мікеле була побудована в 1364 році. Перебудова її почалася вже в 1612 році в стилі бароко, в якому вона й дійшла до нас. Усередині - досить пишний бароковий інтер’єр. Одна з капел церкви присвячена Богоматері, інша - святому отцю Ігнатію Лойолі, головному інквізитору світу. Головна родзинка церкви - це її купол, який зробив її мало не першою визначною пам’яткою міста. Він неймовірно строкатий, кольоровий, але таким він був не завжди. У 1950 році за проєктом Антоніо-Сімона Мосса та Філіппо Фігарі купол був оздоблений різнокольоровими поліхромними пластинами-пластиночками-«чешуйками». Сьогодні можна впевнено сказати, що купол церкви - найфотографованіший приїжджими об’єкт в Альгеро.
Палаццо Каркассона
Цей палац було збудовано в XV столітті на гроші заможної єврейської родини Каркассона. Та, аби уникнути виселення з Альгеро, була змушена прийняти католицтво. Проте це не допомогло - у 1492 році з волі святої інквізиції, що прийшла сюди разом із арагонською владою, багатих євреїв виселили все одно, заодно знищивши сліди життя всього альгерського гетто, яке розташовувалося тут же, на вулиці Сант-Еразмо та в прилеглих вулицях нинішнього старого міста. Палац же залишився, і в ньому оселився арагонський віце-регент. Він добре зберігся - навіть ліпнина та інші декоративні вишукування на місці. Сьогодні на першому поверсі палаццо працює непоганий ресторан Il Vicerè, де подають традиційні страви регіону на кшталт осьминогів по-лучіанськи.