1.Пласа Муньос Гамеро
Багатство Пунта-Аренаса знаходить своє відображення в історичному центрі міста навколо головної площі. Зазвичай знайомство зі столицею Патагонії починають із центральної площі Пласа Муньос Гамеро, в центрі якої встановлено бронзову скульптуру Фернана Магеллана, створену за пожертвування самого успішного бізнесмена Патагонії Хосе Менендеса. У нижній частині монумента Магеллан оточений скульптурами корінних індіанців. Існує повір’я, що якщо ви доторкнетеся до звисаючої ноги індіанця (однієї зі скульптур), вам буде супроводжувати удача, і ви відвідаєте Патагонію ще раз. Спокійна маленька площа оточена кипарисами та іншими деревами, є довідка для туристів. Поруч із площею розташовані старі особняки, збудовані в період бурхливого розвитку міста наприкінці 19 - на початку 20 століть.
2.Паласіо Сара Браун
Паласіо Сара Браун, мабуть, найвеличніша будівля в Пунта-Аренасе. Його будівництво зайвий раз свідчить про величезне багатство, яке приносило заняття вівчарством наприкінці 19 - на початку 20 століть. Дизайн палацу Сара Браун проектував французький архітектор Нума Майєр відповідно до канонів, що панували в Парижі того часу. Оздобленням будівлі займалися майстри, які приїхали з Європи, а дорогу антикварну меблі також привезли зі Старого континенту. На сьогодні Паласіо Сара Браун включено до списку Національних пам’яток Чилі. Усередині будівлі розташовуються Клуб-де-ла-Уніон і готель Жозе Ногейра.
3.Міське кладовище
Кажуть, неможливо по-справжньому зрозуміти ту чи іншу культуру, доки не побачиш їхні кладовища. Міське кладовище Пунта-Аренас відкрили у 1894 році. Воно нагадує мініатюрне місто з алеями, ретельно доглянутими кипарисами, похованнями європейських мігрантів і гробницями найзаможніших родин міста. Офіційна назва Сементеріо Муниципаль Сара Браун. Великі кам’яні ворота було подаровано в 1919 році пані Сарою Браун, найзаможнішою та найвпливовішою жінкою Патагонії того часу. Члени процвітаючих родин Патагонії жили в розкоші все своє життя, а після смерті знайшли останній прихисток у багатих гробницях кладовища Пунта-Аренаса.
Відомим місцем кладовища є могила Indio Desconocido (невідомого індіанця). Цей корінний мешканець Патагонії був знайдений мертвим у 1929 році та похований на кладовищі Пунта-Аренаса. З другої половини 20 століття поповзли чутки про його чудотворну силу. У 1969 році за пожертвування було зведено бронзову статую і три стіни навколо гробниці.
4.Краєзнавчий музей Магелланес
Родина Менендесів заробила свій величезний статок на постачанні кораблів, що огинали мис Горн і зупинялися в гавані Пунта-Аренаса. У 1906 році Менендес завершили будівництво своєї розкішної резиденції в центрі міста. У 1974 році палац оголосили Національною пам’яткою Чилі, а в 1983 році нащадки Менендеса пожертвували будинок і все його майно державі. Колись розкішний маєток було відкрито виключно для патагонської еліти, сьогодні він відкритий для всіх охочих. Нині тут розташований Краєзнавчий музей Магелланес (Museo Regional de Magallanes). Невелика частина музею присвячена ранній історії Патагонії, корінним жителям регіону, зброї перших європейських поселенців тощо, але основна частина демонструє багату мебль, гобелени, твори мистецтва однієї з найзаможніших родин регіону. На сьогодні з культурою корінних жителів Патагонії можна ознайомитися лише в музеях, тому що майже всі вони були вбиті ранніми поселенцями.
Традиційно селькнами були кочовим народом і жили за рахунок полювання. Селькнами майже не мали контактів з іспанськими колонізаторами. Європейські поселенці приїхали лише наприкінці 19 століття й почали використовувати більшу частину території для естансій - великих скотарських ферм, тим самим позбавляючи місцевих жителів їхніх исконних мисливських угідь. У розумінні селькнамів стада овець були дичиною, а не приватною власністю. Полювання на овець білими поселенцями сприймалося як розбійництво. Озброєні загони вишукували та вбивали селькнамів, цей конфлікт перетворився на один із маловідомих і водночас найжахливіших геноцидів в історії людства, наслідком якого стало практично повне знищення корінних мешканців Патагонії. Найзаможніші громадяни Пунта-Аренаса наприкінці 19 - на початку 20 століть були безпосередньо причетні до геноциду селькнамів.
5. Колонія пінгвінів
Недалеко від Пунта-Аренаса розташовані дві найбільші колонії пінгвінів на півдні Чилі. Щороку з листопада по січень 150 000-тисячна армія магелланових пінгвінів, названих на честь найпівденнішого регіону Чилі, прибуває до Сено Отуей (Seno Otway) та острова Исла Магдалена (Isla Magdalena) для відтворення потомства. Відвідування колоній пінгвінів є візитною карткою Пунта-Аренаса і залишить найглибші незабутні враження.
В обох колоніях відвідувачі можуть підійти на близьку відстань до пінгвінів у місцях їхнього природного середовища проживання. Пінгвіни за своєю природою дуже цікаві й не відчувають будь-якого страху перед людьми. Завжди цікаво спостерігати за їхньою смішною ходою, плаванням, спілкуванням батьків із підрослими пташенятами. Пари пінгвінів ділять обов’язки з вирощування потомства порівну: щоранку близько 10 години та о 5 вечора пари пінгвінів змінюють свої обов’язки - один прямує у воду ловити рибу, а інший починає турбуватися про своїх малюків.
Цікаво поспостерігати за пінгвінами перед тим, як вони увійдуть у воду. Спочатку вони групами підходять до води й чекають, хто з них першим зайде в море. Іноді час очікування затягується до пів години. Після того, як один із пінгвінів стрибає у воду, його прикладу слідують усі інші.
Магелланові пінгвіни - найнервовіші істоти з усіх існуючих видів пінгвінів, їх ще називають “jackass” (у перекладі “осел”) за те, що за появи небезпеки вони стають у позу, задирають голову й починають видавати звуки. Зважаючи на величезну колонію пінгвінів, шум стоїть чималий.
Найкраще місце подивитися на пінгвінів - Исла Магдалена. Колонія пінгвінів там значно більша порівняно з Сено Отуей, але поїздка туди займе більше часу (дві години в один бік, година на місці та дві години назад). Сено Отуей розташований на відстані близько 65 км від Пунта-Аренаса, тур туди триває близько 3-4 годин.
