Церква Святої Катерини
Церква Святої Катерини - найстаріша дерев’яна споруда Франції, що датуються XV століттям. Особливість цього храму - у незвичайній формі його даху, який нагадує перевернутий корабель. А все тому, що храм будували корабельники, яких тоді називали «майстрами сокири» і які зовсім не користувалися тоді цвяхами. Як не дивно, дзвіниця церкви розташовується на певній відстані від самого храму. Так середньовічні будівельники подбали про пожежну безпеку, адже у високу дерев’яну споруду в ті часи часто влучали блискавки: адже інші будиночки в будь-якому поселенні були одноярусними. Сьогодні тут розміщується частина експозиції музею Ежена Будена.
Церква Святого Леонарда
Зовні церква Святого Леонарда нагадує перевернутий корабель, і все тому, що початковий храм XII століття, зруйнований під час Столітньої війни та релігійних воєн XVI століття, відновлювали місцеві майстри-корабельники. Саме вони й надали споруді звичної для їхніх очей форми. Хоча, звісно, в архітектурі церкви Святого Леонарда змішано чимало різних стилів - від готики до елементів класицизму. Особливо вражає восьмикутна дзвіниця XVIII століття та розписані фресками склепіння всередині церкви.
Соляні склади
Соляні амбари Онфлера були зведені в XVII столітті з каменів зруйнованої фортеці та нагадували неприступну цитадель. У ті часи це було виправдано: адже сіль тоді цінувалася на вагу золота й обкладалася особливим королівським податком - габеллю. Міщани могли купити цей продукт лише на спеціальному складі. Крім того, в соляних амбарах зберігали свій улов місцеві рибалки. Вигляд складу зсередини, як і багато середньовічних споруд Онфлера, нагадував перевернуті кораблі з поперечними дерев’яними балками та півкруглим дахом. Тому що будівельники-корабельники вважали як найнадійніші лише такі форми. Сьогодні в Онфлері збереглося два середньовічні соляні склади.
Пам’ятник Му-Му
Пам’ятник Му-Му в Онфльорі - це один із найскромніших пам’ятних монументів міста. Він присвячений собачці Му-Му - знаменитому персонажу оповідання І. С. Тургенєва. Сам пам’ятник виготовлений з бронзи. Його було встановлено на прохання Юрія ГриМова, який був режисером однойменного фільму. Це місце було вибрано зовсім не випадково. Тургенєв бував в Онфльорі, де він неодноразово зустрічався зі своїми друзями. За деякими припущеннями стало відомо, що доведений депресією до відчаю письменник Мопассан намагався саме тут здійснити самогубство. Саме тому друга назва монумента - «Пам’ятник самотності та коханню». Він оточений чудовою рослинністю та виглядає чудово, приваблюючи величезну кількість відвідувачів.