o. Мілос, Греція

цього острова всі природні - це пляжі та затоки, скелі й стрімчаки. Північно-східна частина являє собою рівнину, а південно-західна - гориста

Клефтіко - це та сама затока, де можна пограти в піратів, жарт, у якому ховалися пірати. Тут усі прогулянкові судна роблять зупинки, тут можна викупатися, запливаючи в численні гроти та наскрізні печери.

Саракиніко - знаменита милоська затока, утворена 2-3 мільйона років тому, дивовижна: тут можна відчути себе наче на Місяці, а білосніжні скелі вразять своєю структурою - бульбашками застиглої пемзи. Рослинності в Саракиніко немає, але білизна скель створює неповторний контраст із бірюзою моря. Це місце підійде для усамітнених прогулянок, возз’єднання з природою та спокійного відпочинку.

Пляж Циградо - важкодоступний піщаний пляж, який цікавий тим, що сюди можна дістатися лише на катері або за допомогою мотузкових трапів, що спускаються в розщелину скелі, тому зазвичай тут небагато людей і це чудово підходить для усамітненого купання.

Фіріплака - зачаровує своїми величезними різнокольоровими скелями та чистісінькою бірюзовою водою.

Айя Кіріякі на південній стороні Мілоса - більше схожа на ювелірну вітрину, ніж просто пляж: біла галька та прозора вода вважаються чудовим місцем для занять водними видами спорту.

Сірми - рибальські халупи, на скелях, як маленькі білі крабики, що вчепилися за береги, розкидані двоповерхові будиночки. Перший поверх - суто для човнів і гаражного приладдя, а верхня кімната - житло самого рибалки. Зазвичай ворота та вікна фарбують у ті самі кольори, що й човен. Сірми ніколи не вважалися повноцінними будинками, і сьогодні їх використовують як літні резиденції.
Таких селищ багато вздовж узбережжя, з найвідоміших: Фіропотамос, Кліма, Мандракія

Церква Святої Трійці
Старовинна церква, що збереглася до сьогодні, знаходиться в селищі Адамас. Неповторна архітектура, унікальні експонати, що мають історичну цінність, колекція коштовних археологічних предметів. Усе це приваблює не лише туристів, а й місцевих жителів.

Село Трипіті стало відоме своїм скульптурним витвором - Венерою Мілоською. 8 квітня 1820 року половину мармурової статуї знайшов селянин Георгіос Кендротас у печері на куті свого поля. Другу половину знайшов французький офіцер. Обидві частини скульптури були куплені та подаровані 1 березня 1821 року королю Людовику XVIII. На острові, щоправда, залишилася копія, а сама Венера переїхала жити й прикрашати Лувр. У селі можна купити безліч маленьких і великих копій Афродіти.

Християнські катакомби знаходяться в селі Трипіті в околицях давнього міста. У ті далекі часи, доводилося переховуватися від переслідувань язичниками, і лише в середині XIX століття поховання були знайдені та оприлюднені. Археологи встановили, що катакомби були вириті з вулканічного туфу ще в першому столітті нашої ери. Усередині є три зали, з’єднані між собою безперервними кільцевими коридорами, що утворюють подобу лабіринту. Могили розташовані і в стінах, і в підлозі. Особливий інтерес у істориків викликає саркофаг, розташований у центральній камері. Вважається, що це місце поховання одного з перших християнських мучеників. Існує теорія, що саркофаг міг використовуватися як вівтар під час богослужіння.